Мабуть, кожен працівник нашого закладу погодиться зі мною, що наші діти дійсно особливі, їхній щирості можна позаздрити. Ці діти не вміють лукавити, вони, що відчувають, те й кажуть. Сьогодні в очах наших діток світилась радість, щастя, захоплення.

І цю радість до нас принесли двоє молодих людей Степан і Оленка Николюки, що поділились з нами частинкою  своєї любові і доброти.

Наш Мирослав назвав цих людей сонечком, інші діти просто грались і тішились новими іграшками. А ми скажемо так:
- Щастя Вам, любові, добра, залишайтесь такими милосердними, щирими і привітними, як Ви є!

Л.М.Конюк